Максим Пилипенко: При взльоті і літак качає. Головне – взлетіти

Торговий будинок  «НОВААГРО» на ринку України вже три роки. За цей час компанія успішно освоїла кілька напрямків діяльності. Про те, чим сьогодні живе підприємство, які плани будує, чи виконує їх, журналісти Latifundist.com вирішили дізнатися у його керівника Максима Пилипенко.

Latifundist.com: Максим, розкажіть, коли і за яких обставин Ви прийшли в «НОВААГРО». З чого починалася тут Ваша робота?

Максим Пилипенко: Спочатку це був «Агросвіт». Я прийшов туди на посаду економіста в 2012 р. Пропрацювавши там 3 роки, в червні 2015 року перейшов в ТБ «НОВААГРО», де зайняв позицію керівника фінансового відділу. Спочатку займався фінансами, потім ми відкрили новий напрямок – відділ дистрибуції з торгівлі мінеральними добривами і посівним матеріалом. А з березня 2016 року став його директором.

Latifundist.com: «НОВААГРО» входить в структуру однойменної групи компаній. А яка внутрішня структура самого торгівого будинку, адже напрямків бізнесу у вас кілька?

Максим Пилипенко: Наш торговий будинок розділений на три відділи зі своїми керівниками. Наш основний напрямок – переробка зернових, експорт, реалізація на внутрішньому ринку борошна і висівок, трейдинг зерновими та олійними, торгівля посівним матеріалом і мінеральними добривами.

 

Latifundist.com: Яке з названих напрямів вважаєте найбільш успішним і прибутковим?

Максим Пилипенко: Складно сказати. Насправді, з року в рік показники відрізняються. Бували періоди, коли експорт борошна і переробка були в лідерах. Цього року серед всіх наших напрямків, мабуть, флагманом є трейдинг зернових.

Latifundist.com: З чим це пов’язано?

Максим Пилипенко: З кон’юнктурою ринку і світовими цінами. На сьогоднішній день, за даними аналітиків, ми в Україні отримали не той урожай пшениці і зернових, на який розраховували. При цьому основні наші конкуренти в торгівлі зерновими – Росія, Північна і Південна Америка – теж зібрали не найкращий урожай. Через це світова ціна на зерно (в принципі, як і на всі ресурси на тій же Чиказькій біржі) показує зростання. В Україні теж ростуть ціни на сировину. При цьому продукти переробки за цими цінами не встигають, тому що є певний часовий лаг.

Візьмемо виробництво борошна в певний період часу. Починається новий сезон – отримуємо новий урожай. Однак борошно складається частково з старого і нового врожаю. Відповідно, вартість нового спочатку займає менший відсоток в собівартості. Через місяць – уже більше. Відповідно, як я вже говорив, є певний лаг. І ціна борошна на початку сезону відстає від ринкової вартості зернових. У той же час, коли ціна на зернові падає, вартість борошна залишається без змін. І тільки через певний період починається невелике падіння.

Пшеница

Так сталося і в цьому році – поки що борошно не показує тієї динаміки, як у сировини. У ЗМІ, від переробників і виробників ми чуємо, що виникає перекіс цін, дефіцит з «продоволка», з борошном. Загалом, поки все з цим пов’язано.

Latifundist.com: Як Ви оцінюєте купівельну спроможність українців? За твердженням експертів, вона демонструє негативну динаміку. І прогнози невтішні. Чим думаєте залучити покупців в умовах гострої конкуренції?

Максим Пилипенко: Борошно – це сировина для соціально значущого продукту, тобто для хліба. Споживання його, в принципі, щодо стабільно. Воно може варіюватися від вікової категорії. Молодь споживає менше хліба, старша вікова категорія – більше. Але населення України старіє, і в цілому споживання хліба і хлібобулочних виробів в нашій країні знаходиться на одному рівні. Конкуренція є завжди, і це добре. Але говорити про те, що зниження купівельної спроможності населення відбилося на торгівлі борошном, це перебільшення. Це одна з тих позицій, яка затребувана завжди. Так, питання ціни зараз є основним. Але я думаю, ринок все розставить по своїх місцях.

Latifundist.com: В чому полягають конкурентного переваги Вашої компанії і продукції, що виробляється «НОВААГРО»?

Максим Пилипенко: Це стабільність і якість. Їх підтвердять не тільки покупці України, а й світові споживачі. У минулому сезоні 2017/18 ми стали лідерами з експорту борошна в Україні. З якістю у нас немає проблем. При цьому маємо можливість гнучко підходити до питань оплати нашої продукції. Тобто використовуємо всі механізми, в тому числі всілякі відстрочки. Тому компанія відчуває себе досить міцно на ринку і йде вперед.

Экспортная цена на муку отстает от стоимости сырья

Latifundist.com: З нашої останньої розмови пройшло близько півроку. Чи змінилася за цей час географія експортних поставок Вашої продукції? Які нові напрямки вдалося відкрити і для якої продукції?

Максим Пилипенко: Як я вже говорив, експортна ціна на борошно відстає від вартості сировини. Тому ми поки не розширюємо свою географію. Всі наші основні покупці не змінилися. І в цьому напрямку поки що немає нічого нового, хоча ми працюємо над цим. Має піти цей перекіс між внутрішньою і експортної вартістю муки. Тоді будемо рухатися далі. Ми тримаємо руку на пульсі і ведемо переговори. В цілому наша продукція стандартизована і ніяких там особливих новинок немає, сюрпризів ніяких не робимо. Покупці вимагають від нас високої якості і постачання в обумовлені терміни. Ось основні моменти, на які ми орієнтуємося.

Latifundist.com: Раніше в інтерв’ю нашому виданню зазначалося, що ТБ «НОВААГРО» планує закінчити цей рік з обсягом продажів в 1,4 млрд грн. Наскільки близькі до даного результату?

Максим Пилипенко: Ми його перевиконали. Маркетинговий рік закінчився, і ми зараз підбиваємо підсумки. Я думаю, обсяг продажів буде 1,5 млрд грн. Тобто ми перевиконали свої плани практично на 10%.

Latifundist.com: Які обсяги продовольчого зерна, зокрема, пшениці, необхідні ТБ «НОВААГРО» для виконання планових показників?

Максим Пилипенко: В цьому році обсяг закупівель у нас за планом становить близько 300 тис.т.

Latifundist.com: Чим запам’ятався цей рік і які плани і перспективи на майбутній?

Максим Пилипенко: Цей рік у нас амбітний. Наша група поповнилася спецыальними мощностямі. До Ков’явгівського елеватору додалися ще Граківський, Великобурлуцький і Орільський. Загальна потужність зберігання – близько 260 тис.т. Ми уклали кредитні договори з «Кредобанком» на 50 млн грн, збільшили ліміт з «ОТП Банк» з 125 млн грн до 200 млн грн. Ведемо переговори ще з кількома банками. Тому плануємо збільшити свої обсяги продажів на 50% і довести до 2,5 млрд грн.

Latifundist.com: На даний момент ви виводите на ринок нову торговельну марку для бакалії. Розкажіть передісторію? На якому етапі Ви зараз?

Максим Пилипенко: Під торговою маркою «Даріслава» ми будемо реалізовувати продукцію власного виробництва. Це борошно і гречана крупа. У перспективі плануємо розширити лінійку, випускати горохову і кукурудзяну крупу. Зараз ми перейшли від розробки до стадії реєстрації торгової марки. Логотип є, ескізи і макети теж. Сподіваємося найближчим часом отримати всі документи і приступити до виробництва та фасування продукції під цією торговою маркою.

Latifundist.com: Чому вибрали таку назву?

Максим Пилипенко: Даріслава – це давнє слов’янське жіноче ім’я. Ми орієнтувалися на те, що жінка, сильна духом, показує приклад всім. Історично склалося, що в нашій культурі жінка має особливу роль і значення. Вона – джерело натхнення, і сили. Є праматір’ю всього. Ми вибирали з жіночих імен. І так вийшло, співзвучне ім’я – дарує силу, яка домінує, що йде вперед. Це відповідає нашим прагненням і амбіціям.

Максим Пилипенко

Latifundist.com: Продукція з такою ТМ буде орієнтована на внутрішній ринок або піде і на зовнішні?

Максим Пилипенко: Ця торгова марка створювалася для внутрішнього ринку. Саме ім’я більше зрозуміло нам. І, відповідно, з цією торговою маркою плануємо працювати в Харківській, Сумській і Луганській областях.

Latifundist.com: Поки три області? Але в подальшому плануєте розширюватися?

Максим Пилипенко: Так. Сподіваємося. Все-таки «Даріслава» зобов’язує (посміхається – прим. Ред.).

Latifundist.com: А яка цінова політика?

Максим Пилипенко: Це десь середній і трохи вищий за середній ціновий діапазон. Це не економ-клас, а ближче до верхнього цінового діапазону.

Latifundist.com: З чим це пов’язано? З якістю продукції?

Максим Пилипенко: Так. У нас для круп є свої потужності. Це Вовчанський круп’яної завод, де ми можемо повністю контролювати якість на кожному з етапів. Ми виробляємо борошно на Новопокровському комбінаті. Вона вже завоювала певне ім’я. Тут ми теж можемо спостерігати за відповідністю всіх якісних показників і можемо гарантувати покупцеві найвищу якість продукції. З цим пов’язано наше бажання працювати на ринку саме з цією торговою маркою, в цьому ціновому діапазоні і з цими покупцями.

Гречневая крупа

Latifundist.com: Наскільки для ТБ «НОВААГРО» і Вас особисто важливі рейтинги?

Максим Пилипенко: Для нас, в першу чергу, важливі задоволеність собою, своїм результатом, задоволеність наших покупців нами, як партнерами. Місце в рейтингу – це як додаткова винагорода, якийсь бонус. Як констатація результативності наших зусиль. Але, в першу чергу, ми боремося за інтереси покупців.

Latifundist.com: Коли керівник компанії говорить про те, що у них все добре і вони досягли наміченого, саме в цей момент починається спад виробництва. Чи згодні Ви з такою думкою і чи є план, за яким Ви крок за кроком плануєте розвиватися?

Максим Пилипенко: Плани є, і, як я говорив раніше, вони амбітні – збільшити в 1,5 рази обсяг продажів. У нас немає навіть і думки про те, що ми задоволені собою. За підсумками кожного сезону і маркетингового року ми дивимося і відчуваємо певне розчарування або радість від своїх результатів. Аналізуємо, що не зроблено, що могли б зробити. І є бажання з кожним сезоном виправляти якісь нюанси.

Ми не будуємо плани на десятиліття, тому що це складно з урахуванням українських реалій. І це було б передчасно. Року на три з урахуванням всієї кон’юнктури ринку у нас план є. Ми будемо розвиватися і рости. Тим більше, є куди. Ми бачимо можливість і нові горизонти, тому можемо рухатися далі.

Latifundist.com: Як підходите до управління компанією? Можете себе назвати демократом або, навпаки, диктатором?

Максим Пилипенко: Я демократично підходжу до співробітників. Якщо персонал підібраний правильно і відповідає твоїм людським якостям, життєвим принципам, і цілям. Ти до нього по-людськи ставишся, то і людина буде ставитися до тебе так само. Якщо ти будеш докладати зусиль для його зростання і розвитку, то і людина буде прикладати максимум зусиль для цього і, відповідно, для компанії, в якій він працює. Тому чесність, відкритість, порядність у стосунках з співробітниками – це наш пріоритет. І я сподіваюся на їх аналогічне ставлення до компанії.

Максим Пилипенко

Latifundist.com: А як щодо мотивації співробітників?

Максим Пилипенко: Наша система мотивації відповідає сучасним реаліям ринку і не поступається нічим фірмам-конкурентам в оплаті праці. Ми підходимо індивідуально до показників співробітників і заохочуємо їх згідно зусиллям, вкладеним в загальний результат компанії. Плинність кадрів у нас мінімальна.

Latifundist.com: Важко бути керівником?

Максим Пилипенко: Ти просто чекаєш від людини певної віддачі і виконання поставлених завдань. Думаєш, якщо мені дали завдання і я його виконую, то і інша людина вчинить так само. А за фактом все далеко не так. Після невиправданих очікувань часом настає розчарування. Всі люди різні, різні вимоги, різні бажання. І «стелю» у кожного свій. Кому-то что-то потрібно, а кому-то – нічого. А хтось тільки вдає, що йому щось потрібно.

Доводиться стикатися з такими моментами, іноді стримувати себе. Звикаєш, вчишся. Це важко, особливо спочатку. Як, втім, в будь-якій справі. Коли починаєш щось нове, це непросто. Головне почати. При взльоті і літак качає. Головне – взлетіти.

Джерело: https://latifundist.com/interview/425-maksim-pilipenko-pri-vzlete-i-samolet-kachaet-glavnoe–vzletet